У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна» кореспондент Інформ-служби ФФУ поспілкувався із головою Чернігівської регіональної федерації футболу (ЧРФФ) Геннадієм Прокоповичем.
− Геннадію Володимировичу, півроку тому ви очолили обласну федерацію. Встигли за цей час сформувати уяву про те, яким наразі є футбольне господарство Чернігівщини?
− На тлі економічно міцних регіонів нам значно складніше. Раніше тут пріоритетними були сільськогосподарські напрямки − область недаремно називали «картопляним Донбасом», потужні підприємства міст працювали на військово-промисловий комплекс. За рахунок колгоспів і заводів утримувалося понад трьох сотень команд, мало не кожне село чи колгосп вважали за честь брати участь у різноманітних футбольних турнірах і змаганнях. Зрозуміло, що внаслідок економічних негараздів більшість аматорських футбольних колективів зникли, а в обласному центрі не залишилося жодного. Два роки тому у вищій лізі першості області змагалося лише шість команд, плюс одна − з Київщини. Команда майстрів чернігівської «Десни» перебувала у другій лізі й мала значну заборгованість гравцям по зарплаті.
Але ситуація змінюється на краще. На футбольній карті країни Чернігівщина представлена як на професіональному, так і на аматорському рівнях. Ми маємо три клуби у першій та другій лігах, чотири команди − у Всеукраїнських аматорських змаганнях. А Чернігівський міський голова Олександр Соколов став одним із найрезультативніших нападаючих на чемпіонаті Європи серед команд мерів, де збірна України здобула бронзові медалі.
У свою чергу ЧРФФ, проводить регулярні змагання на обласному рівні − у вищій та першій лігах, розіграші Кубку та Суперкубку Чернігівщини, юнацькі першості. Взимку проводиться першість області з міні-футболу, традиційним став міжнародний турнір пам’яті президента обласної федерації Вадима Третякова, кубок серед ветеранів та змагання на призи «Шкіряного м’яча».
У цьому сезоні, за значної допомоги президента ПФК «Десна-партнер» Олексія Савченка, який виділив командам 100 тисяч гривень, розширено коло учасників вищої ліги області, а у другій лізі чемпіонату України змагається «Десна-2», яка є своєрідним дублем для головної команди.
− Тобто позитивна динаміка є. Скільки приблизно людей сьогодні активно займається футболом?
− Згідно статистичних даних, постійно займається футболом майже десять тисяч осіб різного віку та професій. В області діють п’ять СДЮШОР з футболу, функціонує 29 стадіонів, збільшується кількість футбольних майданчиків зі штучним покриттям (їх уже 18). Але проблем із футбольними спорудами вистачає. Потребує значних капіталовкладень головна спортивна арена області − Чернігівський стадіон імені Гагаріна, де лише на західній трибуні встановлені пластикові сидіння, футбольне поле вимагає омолодження. Потрібно футбол розвивати на державному рівні і в цьому, я думаю, допоможе підготовка і проведення Євро-2012.
Зважаючи на географічні та інші особливості, Чернігівщина має якнайактивніше долучитися до підготовки цього футбольного форуму. Якщо окремі об’єкти в області й не стануть тренувальною базою учасників фіналу, то найважливіші під’їзні шляхи для гостей із країн Балтії, Білорусі та Росії пройдуть саме через територію нашої області.
Край наш, крім того, багатий непересічними історико-культурними пам’ятками, багато з яких − ще домонгольського періоду. Природно, в обслуговуючому комплексі «Євро-2012» туристична складова буде присутня обов’язково. Цим і повинні ми скористатися повною мірою. Нам справді є що показати гостям.
− Повернемося до нинішніх справ обласної федерації. За рахунок чого забезпечується її діяльність?
− Національна футбольна федерація та відділ із питань фізкультури і спорту облдержадміністрації надають нам фінансову допомогу. Разом із внесками спонсорів та клубів ці кошти йдуть на підтримання футбольного господарства Чернігівщини. Приємно, що в цьому році обласна федерація вперше справила новосілля: на стадіоні імені Гагаріна у нас є власне приміщення, в якому створені всі умови для повноцінної роботи. Є комп’ютерна техніка, зв'язок, Інтернет, авто, надане ФФУ…
− Це додає оптимізму і, мабуть, зменшує кількість проблем?
− Якби ж так! На жаль, їх не меншає. У районних центрах бракує арбітрів регіонального рівня, лише у половині районів створені і юридично зареєстровані відповідні осередки федерації футболу, а найактуальнішою проблемою для нас є недостатня кількість добротних стадіонів, полів для гри дитячо-юнацьких команд, а також їхнього фінансування.
− Чи існує програма розвитку футболу в області?
− Свого часу керівництво федерації розробило комплексну програму розвитку футболу на Чернігівщині. Її було схвалено у головному спортивному відомстві і три роки тому передано для затвердження до облдержадміністрації. На цьому вся програма і вичерпалася. Таке ставлення влади на місцях аж ніяк не сприяє подальшому розвитку футболу.
− А наскільки великий інтерес до народної гри на Чернігівщині?
− Інтерес вболівальників багато в чому залежить від якості гри та результатів команд. У минулому чемпіонаті матчі чернігівської «Десни» в першій лізі збирали до 10 тисяч вболівальників − арена імені Гагаріна збирала одну з наймасовіших аудиторій в Україні. Чернігівського глядача відзначили міжнародні експерти після матчу національних жіночих збірних України й Данії. На стадіоні під час матчів озвучується найрізноманітніша футбольна інформація, від новин зі змагань аматорських і студентських команд − до збірних України.
Але у футбольній пропаганді є ряд аспектів, які кардинально відрізняються один від одного. Якщо в ЗМІ про чернігівську «Десну» пишуть багато і різноманітно, то про жіночу «Легенду» − дуже мало. Хоча футбольній тематиці в обласних та районних ЗМІ приділяється більше місця та уваги, ніж іншим видам спорту.
Прикро констатувати, але чернігівських журналістів, які пишуть на спортивно-футбольну тематику, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Документально в області засновано регіональний осередок спортивних журналістів України, обрано голову, але в житті та пресі діяльність цієї громадської структури − відсутня. У районах Чернігівщини футбольна тематика і проблематика висвітлюється вкрай мало і не систематично.
В обласній державній телерадіокомпанії «Сівер-центр» немає ані теле-, ані радіо-футбольних програм. На телебаченні лише зрідка звучать інформації та репортажі з футбольних полів.
Міська ТРК «Новий Чернігів» щотижня готує до ефіру програму «Стадіон». А кабельна приватна ТРК «Дитинець» з початку футбольного сезону інформує про футбольні події у першій вітчизняній лізі та зрідка − про першість області й змагання жіночих команд. А ось тема дитячого і юнацького футболу протягом багатьох сезонів практично відсутня в ЗМІ області. Тут варто здійснити кардинальні зміни.
У найбільш тиражній обласній молодіжній газеті «Гарт» футбольній тематиці відводиться мінімальна газетна площа, а у популярному тижневику «Вісник Ч» тема футболу взагалі відсутня, бо редактору потрібні сенсації, скандали.
Раніше найповніше висвітлювала футбольну тематику газета «Гол», яка взимку виходила щомісяця, а з початком футбольного сезону − двічі на місяць. Але коли змінився засновник і видавець газети, а саме − ТОВ «ПФК «Десна-Партнер», газета «Гол» із політичних міркувань припинила існування. І тепер керівництво клубу випускає безкоштовну газету «За Чернігів», де з восьми сторінок футболу виділяється одна.
− Але попри всі проблеми, вам є чим пишатися. Скажімо, чернігівський жіночий футбол − один з наймасовіших в Україні.
− Дійсно, за досить обмеженого фінансування чернігівська «Легенда» є багаторазовим чемпіоном і призером, володарем Кубка України. Чимало чернігівчанок з успіхом захищають кольори провідних клубів за кордоном. Основу нашої збірної, яка пробилася до плів-офф Євро-2009, складають колишні й нинішні гравці «Легенди». Останнім часом з’явився ще кілька приводів для радощів. По-перше, вихованець чернігівського футболу Сергій Вакуленко у складі футбольної збірної України став чемпіоном Паралімпійських ігор у Пекіні та бронзові. По-друге, команда «Єдність-2» з невеличкого села Плиски Борзнянського району завоювала «бронзу» аматорської першості і продовжують боротьбу за аматорський Кубок України.
