На самому початку
вересня відомий вітчизняний фахівець Олександр Рябоконь дав своє перше
інтерв 'ю як новий головний тренер чернігівської "Десни" нашій газеті.
Чемпіонат уже набирав обертів, а йому дісталася команда, котра,
очевидно, загрузла в аутсайдерському болоті. І ось минуло три місяці:
— Олександре Дмитровичу, наприкінці серпня, очоливши
"Десну", яка ледь трималася на плаву, ви отримали у спадок три очки,
здобуті в шести стартових турах. У семи наступних поєдинках (враховуючи
матч із луганським "Комунальником", який потім знявся з розиграшу) було набрано вже 10 очок. І шістнадцять із вісімнадцяти — на останній третині турнірної дистанції. Будь ласка, ваш коментар. — Гадаю, все закономірно. Так і мало б статися. Дещо оновивши склад, я не ділив хлопців на "своїх" і "старожилів". Ми багато працювали й крок за
кроком виходили з кризи. Даючи шанс кожному, приглядався до гравців, а
вони притиралися один до одного. Налагоджувалися нові ігрові зв'язки. У
результаті на полі поступово почали проявлятися узгодженість колективних дій, а з часом — їхня синхронність. І команда набирала ходи. Взагалі, головну роль, вважаю, відіграла згуртованість колективу — як футболістів, так і керівництва. Ситуація була складною, але всі швидко усвідомили, що ми, так би мовити, в одному човні І почали дружно гребти в один бік. — Провівши однакову кількість матчів на своєму й чужому полі, вагоміший "урожай" очок команда зібрала в гостях — 14 проти 12. Це, відповідно, четвертий і дев'ятий показники в лізі. А як же істина, що вдома й стіни допомагають? — У матчах на своєму полі ми більше володіли м'ячем, більше атакували. Суперник часто-густо "закривався", і наші
хлопці мали проявляти індивідуальну майстерність, щоб долати масовані
захисні редути. Це виходило не завжди. Бракувало конструктивізму і — головне — точних
завершальних ударів. А ось у гостях нерідко складалося по-іншому.
Граючи від оборони, ми одержували в атаці оперативний простір. І це
давало результат. — В осінній частині чемпіонату "Десна" виявилася найбільш непробивною командою ліги. "Сухих" матчів набралося аж вісім. А загалом пропущених голів — лише 16. Завдяки чому? — Важливо, що команда безболісно перейшла на зонну систему оборони. Відтак у центрі захисту на двох позиціях у різних поєднаннях діяли три футболісти. Це Мамаді Сангаре, Олександр Маклаков та Денис Сто-ян. А правий фланг, щойно з'явившись у "Десні", надійно "закрив" інший із братів Стоянів — Максим.
Водночас на протилежному фланзі ми по черзі використовували Володимира
Чулано-ва та Андрія Панчука. Проте, кажучи футбольною мовою, обидва
вони правоногі, і це, природно, давалося взнаки. Загалом же, командні
дії в захисті були надійними. Позитивної оцінки заслуговує й воротар
Андрій Федоренко. — А ось за забитими м'ячами — чотирнадцять — команда опинилася на передостанньому місці. Яке ваше пояснення? — Якщо успіх гри в обороні — це
насамперед організація колективних дій і сувора ігрова дисципліна, то в
нападі передусім потрібна виконавська майстерність футболіста. А саме
її і бракувало... — У попередньому чемпіонаті "Десна" забила чимало голів зі штрафних та після розиграшу кутових, їх майстерно виконували в першому колі Колодій, Круковець та Кучеренко і в другому теж Кучеренко. А ось у завершеному напівсезоні гострих стандартів бракувало. Можливо, ви їх недооцінюєте? — Скажу так: після того, як я прийняв команду, ми протягом десь восьми турів практично не виконували штрафних ближче, ніж за 35 метрів
до воріт суперника, їх просто не було. Я не хочу сказати, що за цим
тільки судді стоять. Безумовно, позначалося й те, що не гостро діяли
наші нападники. Але, зважте, — штрафних не було, вже не кажучи про пенальті. А що Маклаков забив "Сталі" зі штрафного, так там було метрів 35-37. Хоча, звісно, стандарти — це дуже важливий компонент гри. І якщо в обороні він у нас награний, усі знають свої позиції, то в атаці, безперечно, над цим потрібно попрацювати. — Після
відомої прес-конференції про ФК "Десна" почала говорити вся футбольна
Україна. Водночас команда спромоглася на потужний фінішний ривок,
вигравши п'ять матчів поспіль. Що це? Простий збіг чи, зокрема,
позначилося й те, що в лиху годину принишкли судді? — Треба
дивитися правді у вічі: всі ці перемоги були не на класі, не за рахунок
майстерності, а за рахунок сурової ігрової дисципліни та максимальної
самовіддачі футболістів. Вони, скажімо
так, вигризали ці очки. А те, що протягом усього осіннього напівсезону
не було симпатій суддів до нашої команди, то це однозначно. Швидше за
все, відчувалися антипатії. Втім, арбітри, скажімо так, стали більш обережними у своїх рішеннях, їхній пресинг не посилився, а, навпаки, послабшав. Однак нині, безумовно, існує
згубне явище, про яке треба говорити і з яким треба боротися. Це
заважає гравцям, тренерам та й самим суддям теж. Я переконаний, що наші
арбітри уміють судити не гірше за європей- ських. Однак через певні причини одним командам вони симпатизують, а іншим — ні. — Далі
в інтерв'ю йшлося про день завтрашній. Про те, які ігрові позиції
команди потрібно підсилити. Як буде сплановано новий підготовчий
період. І яке завдання ставиться на весняний напівсезон. При цьому було
обумовлено, що головний тренер узгодить усі ці моменти з президентом
футбольного клубу. Але не так сталося, як гадалося... У ФУТБОЛКАХ "ДЕСНИ" В осінньому напівсезоні-2008 у футболках "Десни" на поле виходив 31 футболіст.
Троє з них відіграли практично від дзвінка до дзвінка. Чітко
проглядається і весь основний склад та його найближчий резерв. У всіх 19 календарних матчах (з урахуванням анульованого з "Комунальником") брав участь віце-капітан команди Сергій Кучеренко. До того ж, кожного разу він був у стартовому складі, за винятком зустрічі 2 листопада
з "Геліосом", коли вийшов на заміну. І лише по одній зустрічі, та й то
через перебір жовтих карток, пропустили Мамаді Сангаре та Богдан
Кобець. Показово також, що обидва вони не потрапляли до стартового
складу лише раз. По 17 матчів мають у своєму активі Володимир Чуланов і Олександр Гребинюк, 16 — Олександр Маклаков. У 13 поєдинках брали участь Дмитро Євстафієв, Олександр Ба бор, Петро Кондратюк. Щоправда, останній був у стартовому складі лише тричі. Дебютувавши в "Десні" майже в середині першого кола, по 11 матчів
провели Андрій Федоренко та Максим Стоян. Зате перший міцно зайняв
місце у воротах, а другий надійно закрив правий фланг оборони. На матч
менше зіграв інший із братів Стоянів — Денис, на три — Олег Мазуренко. І нарешті про тріо, котре виступало за квотою молодих гравців. У 10 матчах узяли участь Юрій Федосенко і Тимур Рустмов, у семи - Ярослав Сердюк. РЕКОРДНІ СЕРІЇ ЧЕРНІГІВЦІВ Здобувши п'ять перемог поспіль, "Десна" встановила свій новий рекорд у першолігових турнірах. Переможна серія була розпочата 26 жовтня, коли підопічні Олександра Рябоконя виграли у Бурштині в тамтешнього "Енергетика" — 1:0. Потім,
вже на початку листопада, так само завершилися поєдинки з "Геліосом" і
ПФК "Олександрія". А далі з рахунком 2:1 деснянці розібралися з
київським "Динамо-2" та "Феніксом-Іллічівцем". До того ж, три з цих
перемог здобуті в гостях. Серію
з трьох перемог чернігівці записали до свого активу в першому
чемпіонаті незалежної України у 1992-му році. В першій декаді червня
молода команда, очолювана Юрієм Грузновим, перемогла в Житомирі
"Полісся" і в Чернігові — київський
СКА та черкаське "Дніпро". А чотири вікторії поспіль першоліговим
дес-нянцям виявилися до снаги через шістнадцять років — у
другому колі минулого чемпіонату. Наприкінці березня цього року вони
під керівництвом Сергія Кучеренка взяли гору на своєму полі над ФК
"Львів", а в першій половині квітня — в Луцьку над "Волинню" і в проведених на стадіоні ім. Ю. Гагаріна зустрічах з МФК "Миколаїв" та "Феніксом-Іллічівцем". У
1970 році, виступаючи під керівництвом Олега Базилевича у другій групі
класу "А" чемпіонату СРСР, "Десна" порадували своїх шанувальників двома
серіями із трьох переможних матчів поспіль. У травні вони успішно
пройшли львівський СКА, чернівецьку "Буковину", гомельський
"Гомсільмаш", у вересні — "Німан" (Гродно), "Спартак" (Брест) і "Балтику" (Калінінград). А
найтривалішою залишається переможна серія чернігівської команди на
рівні другої ліги в шостому чемпіонаті України. У листопаді 1996 року
націлені на першолігову путівку підопічні Юхима Школьникова виграли два
заключні матчі першого кола, а навесні тріумфальна хода без єдиного
збою тривала ще впродовж семи турів. Сторінку підготував Віктор МУХА.
|