Такої безпорадної гри, яку продемонструвала "Волинь" у матчі з
"Десною", важко й пригадати. Та й поразка з різницею у чотири м’ячі на
рідному полі теж важко пригадати, коли була востаннє. Прикро, але
доводиться констатувати, що результат таки відповідав перебігу подій на
полі.
Чернігівська "Десна", котра не те що не вирішує ніяких завдань, а
просто рятується зараз від зникнення, чомусь у звітній грі мала більшу
мотивацію ніж "Волинь". І це при тому, що Віталій Кварцяний десь
підсвідомо сам сподівався на третє місце у нинішньому сезоні і
відповідно налаштовував гравців.
Початок гри видався настільки млявим, що здавалося, гра так і не
почалася. Чернігівці, ідучи в гості до "Волині" як до грози
першолігових авторитетів, побоювались господарів поля й, швидше за все,
планувала зіграти на контратаках. Але ця тактика ледь не зазнала
фіаско, бо в атаку не надто поспішали самі лучани.
Пожвавилася гра лише в середині першого тайму. Результатом цього
пожвавлення й став перший гол гостей. Лопес затримався при створенні
штучного офсайду, й Зейналов вийшов на побачення з Лисенком і переграв
голкіпера. Загалом дебют цього воротаря в основному складі (Неділько не
потрапив до заявки через якісь провини у матчі з "Оболонню") вдалим не
назвеш. Можливо Лисенко й зіграв би краще, але шансів йому не залишили
власні ж захисники. На 35-й хвилині лучани знову невдало виконали
штучне положення поза грою, і знову тет-а-тет з воротарем опинився
Зейналов. Цього разу Руслан пробив повз ворота. Але "дубль" півзахисник
гостей до перерви таки оформив. Невдала, корява подача зі штрафного у
бік воріт "Волині" виявилася надзвичайно складною проблемою для захисту
лучан. Ніхто так і не зміг винести м’яч, і плямистого підхопив
невгамовний Зейналов. Цього разу Руслан не схибив - і Лисенка переграв
і у ворота влучив.
Прийшла перерва і всі очікували, що після настанов Кварцяного "Волинь"
не те що побіжить, а полетить в атаку в намаганні бодай врятувати одне
очко. Але цього не сталося. Гості ще більше посміливішали і робили на
полі практично усе, що хотіли. І "Волинь" отримала ще два сухі м’ячі.
Третій і останній для себе у цьому матчі гол Лисенко пропустив після
перепасовки гостей у воротарському майданчику при повному нейтралітеті
захисту "Волині". Гребинюку лише залишилося не промазати по воротах з
двох метрів, з чим він прекрасно й впорався.
Останній гол у "Волині" пропустив уже Дмитро Семченко. Це взяття воріт
можна назвати курйозним, адже голкіпер, намагаючись після дальнього
удару зловити м’яча у руки, просто пропустив його між рукавичок.
Чи то назабивавшись до схочу, чи то просто втомившись, в кінці матчу
гості відійшли в глухий захист. Лише у цей час у господарів з'явився
шанс забити хоча б гол престижу. Реальний момент втратили лучани на
87-й хвилині. Після удару Пищура Федоренко відбив м’яча перед собою,
але на добиванні лучани зіграли невдало.
