Трохи більше, ніж рік минуло відтоді, як Іван Петрович, президент "Десни", віце-президент ПФЛ у першій лізі залишив професіональний футбол. А таке враження, ніби нікуди й не відходив від улюбленої справи — втілювати свою любов до представника футбольної Чернігівщини.

         Що ж, з поверненням до безпосереднього керівництва "Десною" Івана Чауса, вболівальники, напевно, мають пов'язувати великі сподівання. Надії на те, що команда за своєю кадровою ознакою стане справжнім представником свого регіону, а в головної команди Чернігівщини буде, як і раніше, потужний резерв, що базуватиметься на місцевих вихованцях.

Про своєрідне дежа вю, а також про майбутнє "Десни" Іван Чаус, у ролі віце-президента клубу, розповів нашій газеті.

— Десь тижнів два-три тому на мене вийшли представники Валерія Короткова, а потім і сам Валерій Олександрович. У телефонній бесіді він виклав свою позицію і бачення розвитку футболу в Чернігові. В багатьох аспектах наші думки співпали. Пізніше у Валерія Олександровича   відбулася   зустріч з мером міста Олександром Соколовим,   під  час  якої  були знайдені точки дотику з приводу фінансування футбольного клубу "Десна". А свою згоду працювати віце-президентом клубу я дав буквально кілька днів тому.

— Передача прав і обов'язків на участь у змаганнях приватному підприємству ФК "Десна" — факт, що відбувся?

— Так. Валерій Олександрович попросив  мене  бути   присутнім при передачі клубу. Так історично склалося, що свого часу мені довелося передати права і обов'язки клубу команді Олексія Савченка, тепер же прийшлося і отримувати фактично клуб знову.

Нам доведеться починати практично з нуля. Оскільки як такої команди немає. Є на контрактах десять футболістів, але з них, можливо, лише один-два тих, хто за своїм рівнем стане в пригоді "Десні". Фактично на сьогодні команди немає. Потрібно зараз терміново вживати заходів щодо створення структури, інфраструктури повністю і, найголовніше, — створити боєздатний колектив. Часу практично немає, всі команди вже на ходу, готуються до змагань. Тому прийняте рішення — упродовж тижня спробувати укомплектувати команду з тих футболістів, які є можливість запросити. Я б не хотів, щоб у нас знову була команда приїжджих, тобто з інших регіонів. Дамо шанс нашим, місцевим, футболістам, тим, які свого часу прославляли "Десну". Ми вже ведемо переговори з низкою гравців, які можуть поповнити ряди нашої команди. Наскільки я зрозумів, Валерій Олександрович Короткое запропонував на посаду головного тренера Михайла Дунця, от Михайло Михайлович і буде займатися комплектацією команди. А в керівництва клубу своєї роботи непочатий край — це й із атестації клубу, і зі створення футбольної структури. Думаю, що навіть у стислі терміни ми підійдемо до цього питання правильно і професійно.

Головне завдання, я вважаю, ми виконали — зберегли команду в Чернігові, попереду — завдання зберегти традиції нашого футбольного міста. Важко сказати, якою буде команда навесні, оскільки надто багато втрачено часу, а разом з ним — і можливість придбати низку хороших гравців. Найголовніше, що в кінці березня команда вийде на старт, а це — найприємніша новина для вболівальників.

—  Які гарантії того, що клуб фінансове стабільний? Де гарантії, що не складеться ситуація, за якої команда пограє два-три місяці, а потім, як кажуть, "немає грошей" і "що робити?"...

—  Всі ми бачимо, що робиться в країні. Криза охоплює всі сфери життя, в тому числі й футбол. І дуже приємно, що в такий непростий період знайшлася така людина, як Валерій Короткое, яка сміливо сказала, що готова вкласти гроші в ФК "Десна". Не думаю, що це на один день. Якби я побачив у цій справі авантюризм, я не дав би своєї згоди на роботу в клубі.

—  Що стало визначальним у виборі головного тренера на користь Михайла Дунця?

— У першу чергу, те, що Валерій Короткое не один рік працював з Михайлом Михайловичем у "Вересі". Вони знають один одного досить добре. Напевно, це і є найголовнішим фактором, який вплинув на вибір. Другий фактор —  це те, що Дунець через двадцять років повернувся до Чернігова,   він   працював  у  "Десні", знає особливості міста, і його тут пам'ятають.   Стосовно  завдань, то, знаючи амбіційність Валерія Олександровича, можна передбачити,  що коли  налагодиться  інфраструктура і буде награна команда, завдання перед колективом будуть високі і конкретні. Зараз же найперша мета — створити конкурентоспроможний колектив. Якщо дивитись реалістично — зараз в команді немає жодного футболіста. А ми вже через тиждень запланували зібрання команди.

— За вашої попередньої епохи правління "Десна" славилася доволі потужним резервом. На чернігівську команду цілеспрямовано працювали і фарм-клуб "Полісся" (Добрянка), який ви створили і фінансуєте вже сімнадцять років, і ДЮСШ "Десна". Зараз керівництво "Десни" звернеться до вашого досвіду у цьому питанні?

—  Ми цю тему обговорювали. Найближчим часом має бути підписана угода про співпрацю з ФК "Полісся", який стане фарм-клу-бом "Десни", адже за період майже  п'ятдесятирічного   існування "Десни" це, напевно, найуспішніший її проект,  оскільки  майже вся основа команди пройшла через ФК "Полісся". Резерв команді дуже потрібен, і принциповою позицією буде співпраця зі спортивними школами "Юність" і "Десна".

— Керівництво "Десни-Партнера" заявило про те, що клуб місту подаровано. У той же час всі розуміють, що Олексій Савченко вклав величезні кошти в команду. Чи були все-таки якісь домовленості між двома бізнесменами, чи обійшлася "Десна" Валерію Короткову в якусь копійчину?

— Я, щиро кажучи, не володію такою інформацією. Якщо й були якісь домовленості між двома керівниками — мені про це нічого не відомо.

—  З колишнім керівництвом "Десни" у яких залишаєтеся стосунках? Образ не буде?

—  Найголовніше, що має бути в футбольних стосунках — це футбольна етика. За рік, поки мене не було у професіональному футболі, якщо в мене і були на когось образи, ніде, в жодному ЗМІ нічого поганого не прозвучало на адресу "Десни-Партнера". Оцінки діям того чи  іншого керівництва клубу нехай дають вболівальники. Більше того, коли в 1999 році я очолив "Десну" мені така дісталася спадщина від попереднього керівництва — ворогу не побажаю. Борги,  зруйнована база,  ні  команди — нічого, але я не став нічого поганого говорити про попереднє керівництво, а, закатавши рукави,  почав  працювати,   щоб довести до того рівня, на якому передавав клуб уже Олексію Савченку.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ.

(Спеціальний кореспондент

"Українського футболу").