Кожного тижня в поштові скриньки чернігівців потрапляє безкоштовна газета „За Чернігів”, яку видає однойменна громадська організація.

Чимало людей, які розуміють різницю між об’єктивним висвітленням подій і піаром, цю газету не читають, а просто викидають її на смітник. Бо назвати чтивом весь той бруд, що виливається на її сторінках на міські владні структури, язик не повернеться.

А якщо почитати те, що пишуть про футбольний клуб „Десна” і ситуацію навколо нього, то у нас, шанувальників команди, не просто виникає огида до написаного, а ще й стискуються кулаки. Бо вже просто набридло читати нісенітниці , що пишуть ті писаки, бо вони несуть в народ відверту брехню про стан справ у чернігівському футболі.

Особливо вразила стаття Анатолія Коваленка „Римейк – 1998 (Кто убивает „Десну”)” в останньому номері „За Чернігів”. Залишається тільки дивуватися тому нахабству, з яким перекручені факти у даному матеріалі.

Навіщо Олексій Савченко – людина випадкова і далека від футболу – приходив у „Десну”, розумні люди давно зрозуміли. Футбол і команда йому були потрібні як стартовий плацдарм для майбутньої боротьби за найвищі посади в місті. Це був піар чистої води, „підкріплений” дешевими подачками для пенсіонерів, салютами та всілякими гучними заявами, одна з яких врешті-решт погано закінчилась і для нього самого. Як то кажеться, „поматросил и бросил”.

Те, що в „Десні” проблеми з грошима були майже завжди, загальновідомо. Чернігів – це не Київ, не Донецьк і не Харків, тут немає тих коштів, які б дозволили фінансувати виступи команди навіть у першій лізі.

На жаль , у Чернігові не знайшлося бізнесменів того рівня, які б поклали на себе фінансування команди. І чому Соколов повинен фінансувати „Десну”? Валерій Коротков прийняв „Десну” з власної ініціативи, коли стояло питання бути чи не бути команді взагалі. Після того, як Савченко&К фактично розвалив чернігівський футбол. І Соколову треба подякувати за те, що в ін знайшов можливість зберегти команду. В тому, що зараз існує заборгованість перед футболістами, його вини немає.

Сьогоднішня „Десна” – це приватна структура, у фінансові питання якої міська влада не зобов’язана втручатись. Соколов команді особисто „золотих гір” не обіцяв. Якщо вже казати про заборгованість перед футболістами, що так старанно обсмоктує А.Коваленко, то вона існувала й при Савченку. Написати ж про те, що після осінньої частини чемпіонату футболістів „Десни” змушували писати розписки в тому, що вони не мають матеріальних претензій до клубу (хоча борг на той час накопичився за два місяці), журналіст савченківської газети чомусь „забув”.

Добра третина статті „присвячена” Івану Чаусу, за словами Коваленка, „из сердца которого так и брызжет любовь к черниговскому футболу”. Та хто ви такі, савченківці, щоб судити про людину, яка 10 років вірою і правдою служить „Десні”?

Але якщо вже на те пішло, то давайте проведемо „паралелі”.

Отже, хто такий Савченко? Людина, яку не сприймають всерйоз ні в чернігівському футболі, ні в Федерації Футболу України. Бо давно зрозуміли, хто він такий – багатенький буратіно, який переконав себе, що завдяки грошам і дешевому піару зійде на політичний Олімп. Ну то й нехай намагається собі зійти, дурні за нього проголосують, розумні – ніколи.

Можливо, Чернігів не стане Києвом, де куплений дешевим піаром електорат обрав собі в градоначальники напів-інопланетянина. Але при чому тут футбол? Тим більше, коли тебе з нього вже потурили? Не інакше, „жаба давить” від того, що оновлена „Десна” грає не гірше ніж савченківсько-кучеренківська?

Й досі вихваляються, що підняли команду на 4 місце в першій лізі. Так пробачте, Савченко приймав „Десну” на першому місці. Зрозуміло, що Савченку дуже заважають професіонали. До яких саме й відноситься Іван Чаус.

17 років віддав він підняттю футболу (і не тільки футболу) в Добрянці. За цей час фактично на зароблені власним бізнесом гроші створена міцна команда, що змагається за найвищі місця в обласному футбол і на аматорському рівні, для „Десни” та інших команд майстрів підготовлено близько 50 футболістів, побудовані чудовий стадіон, спортивна школа, будинок культури, православний храм.

В українському футболі він відомий як один з кращих футбольних менеджерів (нагороджений „Золотим знаком” ПФЛ та найвищою відзнакою ФФУ - медаллю „З а заслуги ” ), та й інфраструктуру „Десни”, яку очолив в 1999 році, розвинув цілком успішно. Своє ім’я в Чернігові і Україні Іван Чаус заслужив добрими справами. В політику не прагне і не піариться. Тож порівнювати його авторитет з фарсом Савченка, м’яко кажучи, некоректно. Чого варте лише одне „ославлення” Савченком чернігівського футболу після його заяви, що „играла не „Десна”, а мои бабки”...

Розумні люди вже давно дали гідну оцінку діям Олексія Савченка на футбольній ниві. І він розуміє, що у футбол йому повернення вже не буде, в усякому разі, в чернігівський футбол. Але заспокоїтись не може, і з номера в номер в газеті "За Чернігів", яка фактично є савченківським рупором, як і на колишньому офіційному клубному сайті, футбол втягується в політику, ллється бруд на "Десну", шукається будь-який привід якщо не для зловтіхи, то для брехні. І спокійно ставитись до цього вже не можна.

На жаль, нинішнє керівництво ФК „Десна” не має права заборонити писакам з вищевказаної газети з’являтись на клубних прес-конференціях (це буде порушенням Закону України „Про інформацію”). Але цілком можна добряче вдарити по ним за допомогою того ж закону, подавши позов до суду за цілеспрямовану брехню і шкоду іміджу клуба.

Який позитив принесло більш ніж річне перебування Савченка біля керма „Десни”? Створення команди „варягів”, для яких честь чернігівського футболу була порожнім звуком? Звичайно, без приїжджих футболістів у наш час не обходиться майже жодна команда. Але коли в стартовому складі їх виходить 9-10 чоловік, то невільно виникає питання – навіщо? В той час, як при Івані Чаусі в „Десні” грало 70-75 відсотків вихованців чернігівського футболу.

А читати про те, що при Савченку „в „Десну” пришёл тренер мирового уровня, равных которому в Чернигове ещё не было” (мається на увазі Сергій Кучеренко) , взагалі смішно. Як кажуть в Одесі, „не смешите мои тапочки”...

Сотні болільників „Десни” обурені відверто ворожою позицією до чернігівського футболу Олексія Савченка, яка постійно виказується в газеті „За Чернігів” і колишньому клубному сайті – так званих ЗМІ, які намагаються ввести в оману тисячі чернігівців, пропонуючи нам брехню і фальсифікацію, подаючи їх під соусом турботи і занепокоєності долею „Десни”.

Одним з останніх прикладів такої „любові” до футболу були підлі спроби колишнього керівництва клубу підкупити гравців „Десни”, щоб вони ... не виходили на матчі (на мається на увазі гра в Алчевську). На жаль, даний факт важко довести, але про це говорить вже надто багато людей, щоб це було просто пустими балачками.

Миритися з цим далі не можна. Савченко недавно вже почув власними ушима, якої думки про нього чернігівські фанати. І ця думка не зміниться. Руки геть від „Десни” і від чернігівського футболу! Піартеся в політиці, не лізьте туди, де вас вже немає!

А „кишеньковим” савченківським журналістам хочемо сказати наступне. Їм, звичайно, „найдётся, что ответить” нам. Але ми на сторінках газет і в „Інтернеті” вже не реагуватимемо на їхній бруд. Для відповіді тепер знайдуться інші, більш вагомі аргументи.

Доречі, зустрівши днями Івана Чауса, поцікавилися у нього:

- Іване Петровичу, а як ви ставитеся до тої брехні, що пишуть про нашу команду, і Вас зокрема у газеті «За Чернігів»?

- Я вже давно не читаю цю газету, і мені навіть не цікаво про, що у ній пишуть, а якщо там дійсно ллється бруд на нашу команду – то бог їм суддя.